1. Картина "Хрещення України-Русі". Художник А. Орльонов.
28 липня в Україні традиційно відзначають день Хрещення України-Русі, віддаючи шану князеві Володимиру, який 988 року ініціював хрещення своїх підлеглих і своєї держави. Для українців це свято символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави.
Це - символ неподільності Українського народу і його єдності навколо ідеї сильної держави і віри.
Це - символ соборності усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва, єдності нашого державного і духовного начала.
Тому центральною фігурою картини є князь Володимир, який тримає хрест і маленьку дівчинку, що символізує Україну. Справа і зліва від князя розташувалися славетні українці, які служінням своїй землі, наближали часи створення незалежної держави.
Витоками державності України безумовно є часи заснування міста Києва (V сторіччя), що і підтверджує постать князя Кия, яку художник помістив у лівий кут картини.
За плечима відомих українців розташовані церкви найвпливовіших в Україні християнських конфесій. Освячує дійство БОЖА МАТІР зі святими Михайлом і Миколаєм. За ними можна побачити постаті українців, які в різні часи поклали своє життя заради свободи рідної землі.
2. Історія створення картини:
В вересні 2013 року на засіданні президії громадського об'єднання "Україна Славетна" , за головуванням Юрія Петровича Богуцького, академіка Національної академії мистецтв України, заслуженого діяча мистецтв України, професора, міністра культури і мистецтв України, було прийняте рішення відзначити тисячу років з дня, коли відійшов один з найвеличніших державних діячів України-Руси — князь київський Володимир Великий (15 липня 2015 року).
Відпрацювати ідею було доручено членам президії об'єднання історику М. Відейку і художнику баталісту А. Орльонову.
В жовтні 2014 року, на черговому засіданні, було прийнято рішення про створення історичної картини під робочою назвою "Хрещення України-Русі", затверджений перелік відомих українців і храмів, що будуть зображенні на полотні.
3. Картина "Кий із батьком приймають гунських послів. 450 рік.". Художник А. Орльонов
В березні 2009 року президія громадського об"єднання "Україна Славетна", під головуванням композитора, героя України Є. Станковича, прийняла рішення про створення історичних книг, картин, музичних творів, які висвітлювали би часи, які вважаються витоками української державності, а саме часи заснування сучасної столиці держави міста Києва.
Було узгоджено створення:
- другого тому української історичної енциклопедії "Україна: хронологія розвитку" (авторство-інститут археології Національної академії наук України);
- "Повісті про князя Кия" (авторство-доктор історичних наук М. Відейко);
- "Повісті про велике розселення слов'ян" (авторство-доктор історичних наук М. Відейко, кандидат історичних наук Н. Абашина);
- балета "Володар Борисфену" (музика Є Станковича);
- чотирьох історичних картин, які охоплюють часи заснування м. Києва (авторство- художник А. Орльонов, науковий консультант М. Відейко).
Першою, із чотирьох картин, стала робота " Кий із батьком приймають гунських послів. 450 рік."
Дійство, яке зображене на картині, відбувається в часи підготовки гунів на чолі із Аттілою до завойовницького походу на західну Європу. Посли від Аттіли прибули до слов'янського племені полян, яке на той час очолював батько Кия, із пропозицією приєднатися до походу.
Картина, на високому художньому рівні, професійно відображає побут слов'янського племені, військовий вишкіл, як слов'ян так і варварських племен, традиції того часу.
Час, коли відбувалися зображені події, відповідає науковим дослідженням та писемним джерелам, а саме, "Повісті минулих літ" — літописного зведення, складеного в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. Це одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам’ятка української мови.
4.Картина "Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують місто Київ. 482 рік." Художник А. Орльонов.
482 рік — офіційно прийнята дата заснування Києва полянським князем Києм, його братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь, згідно з легендою про заснування Києва.
Назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками головного міста України-Русі. Одна із цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість минулих літ».
"...Поляни ж жили в ті часи окремо й володарювали родами своїми... І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їх — Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею. І збудували вони городок на честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них в Києві є поляни й до сьогодні.... (Нестор Літописець).
Співпраця художника із групою науковців під керівництвом доктора історичних наук М. Відейка дала можливість із історичною точністю зобразити як традиції, зовнішній вигляд, обладунки, побут слов'янського племені так і само місце заснування міста на берегах річки Дніпро.
5. Картина “Князь Кий на прийомі у імператора Візантії Зенона. 484 рік”. Художник А. Орльонов.
У IV-VI сторіччях представники різних племен і народів прибували до столиці найбільшої і наймогутнішої держави світу — Візантії, укладаючи угоди з її володарями. Важливим епізодом із легендарного життя князя Кия стала його подорож до Константинополя, де він був прийнятий імператором, імовірно Зеноном.
Літопис "Повість минулих літ" повідомляє про наступне: " ...... Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: "На перевіз на Київ". Проте коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив" (Нестор Літописець).
Саме цю подію допомогає уявити робота художника.
Окрім зустрічаючих можновладців і мешканців Константинополя та князя Кия із почтом, на картині можна побачити будівлю імператорського палацу.
(Великий або Святий палац в Константинополі був головною резиденцією візантійських імператорів протягом 800 років, з 330 по 1081. Закладений Костянтином Великим між іподромом і Святою Софією, перебудований Юстиніаном і розширений Феофілом).
6. Картина “Князь Кий захищає фортецю Києвець на Дунаї. 487 рік”. Художник А. Орльонов.
Ті давні часи оповиті легендами. Однак непереборним є бажання знайти у давніх переказах відгомін історичних подій та спробувати собі їх уявити. Подібною спробою є це батальне полотно відомого художника Артура Орльонова, яке продовжує тему життя і справ легендарного засновника Києва — князя Кия. На цій картині відображені події стародавніх часів, які слідують із відомої згадки Нестора Літописця із "Повісті минулих літ":
«…А сей Кий княжив у роду своему i ходив до цесаря. Не знаемо, [щооправда, до якого], а тiльки про те вiдаемо, що велику честь, як ото розказують, прийняв вiн од [того] цесаря,- котрого я не знаю, [як не знаю] i при котрiм вiн цесарi приходив [туди]. А коли вiн вертався назад, [то] прийшов до Дунаю i вподобав мiсце, i поставив городок невеликий, i хотiв [тут] сiсти з родом своім. Та не дали йому тi, що жили поблизу. Так що й донинi називають дунайцi городище те — Киевець…»
Художнику, за допомогою наукових консультантів, вдалося передати події давно минулих часів. Реалістично виглядає відбудована слов"янами стародавня фортеця, яку візантійці спільно із дружиною князя Кия захищають від нападу воїнів варварського племені.
7.Картина "Княгиня Ольга із онуком Володимиром проводжає свого сина князя Святослава у військовий похід на в’ятичів. 964 рік". Художник А. Орльонов.
Картина створена в рамках діяльності загальнонаціонального проекту "Україна Славетна" за участі провідних вітчизняних істориків і була презентована 10 липня 2019 року у приміщенні "Українського історичного клубу".
Подія, що зображена на картині, відноситься до часів становлення великої слов'янської держави із центром у м. Києві.
От що про них каже українська історична енциклопедія "Україна: хронологія розвитку" том 2:
Приєднання в'ятичів
У 964 році князь Святослав Ігорович здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів, які платили данину хозарам. В'ятичі заселяли лісисте межиріччя Оки і Волги. Пробувши в них усю зиму, Святослав домігся свого: вони перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву.
Саме цим часом, у зв'язку з наступним походом супроти хозар, датується його легендарний вислів "Іду на Ви!".
Сама подія відбувалася на Подолі міста Києва.
8. Картина "Князь Данило Острозький у битві на Синіх Водах. 1362 рік". Художник А. Орльонов.
Битва на Синіх Водах — битва між литовсько-руським та татарськими військами, що відбулася 1362 року на річці Сині Води. Литовсько-руські сили очолював великий князь Ольгерд, а татарські — подільські хани Хаджибей, Кутлугбей і князь Дмитро. Битва, ймовірно, відбулася 24 вересня — 25 грудня на річці Сині Води, притоці Південного Бугу, в районі села Торговиця на Кіровоградщині. Під час бою литовсько-руські війська розбили татар. Завдяки перемозі Ольгерд розширив володіння Великого князівства Литовського, було звільнено Київ, Чернігівщину, Поділля і аж у бік Чорного моря. Ця перемога задовго до Куликовської битви 1380 року підірвала могутність Золотої Орди і поклала початок звільненню Русі від монголо-татарського панування.
На думку вчених, в битві взяв участь волинський князь Данило Острозький, який став родоначальником відомої династії українських князів.
9. Картина «Українські хоругви у Грюнвальдській битві 15 липня 1410 року» Художник А. Орльонов.
На картині відтворено один з епізодів битви, події, яка мала місце за кілька годин після її початку у центральній частині бойових позицій війська союзників.
У центрі, вгорі на пагорбі бачимо групу людей — це Владисла́в II Яга́йло , великий князь Литовський з почтом спостерігає за перебігом битви. Запекла битва почалася кілька годин тому, і поки що жодна із сторін не здобула переваги у смертельному протистоянні.
Перед нами — один із вирішальних епізодів бою під Грюнвальдом. В центрі картини на білому коні під жовто блакитним прапором зображений один із героїв битви, уродженець Галицької землі лицар Іванко Сушик.
Ця картина має велике історичне значення не тільки тому, що показує мужність наших земляків, а ще і тому, що під час битви вперше з'явилися прапори з кольорами, які стали офіційними на державному прапорі України.
10.Картина "З'їзд європейських монархів у Луцьку. 1429 рік" художник А. Орльонов.
Картина створена в процесі підготовки міжнародної конференції «Місія України у сучасному світі», за сприяння всеукраїнського громадського об'єднання «Славетна Україна» та державного університету "Острозька академія" (ректор І. Пасічник).
Вперше через багато століть після проведення з'їзду у м. Луцьк в Україні створена картина, яка наочно показує високе представництво на ньому володарів земель, які сьогодні входять до української держави.
На першому плані картини зображені представники князівських родів Волині, Поділля, Київщини, Сіверщини, старости галицької землі.
Саме розташування представників українських земель на картині показує їх бажання вже у XV сторіччі триматися разом і підтримувати дружні стосунки.
Картина, окрім художньої цінності, має для України безпосередньо історичне, ідеологічне та державотворче значення.
Довідка: З'їзд європейських монархів у Луцьку — дипломатична зустріч, яка відбулася у січні 1429 року Волині. Скликаний з відома та згоди короля угорського, німецького та чеського — імператора Священної Римської імперії Сигізмунда за ініціативою Великого князя литовського Вітовта з метою вирішення низки політичних та економічних питань Центрально-Східної Європи. Вітовт планував вирішити на ініційованому ним зібранні питання ліквідації османської загрози для Європи, гуситську проблему, та, принагідно, питання власної коронації в статусі короля Литви.
11. Картина "Благословення Феодосія Святого (князя Федора Острозького). Києво-Печерська лавра. 1443 рік." Художник А. Орльонов.
Федір Острозький, преподобний Феодосій (народився близько 1360 року - помер після 1437 року) — князь, військовий, державний, релігійний діяч Великого князівства Литовського. Намісник Луцького князівства, староста крем'янецький, кам'янецький, брацлавський, учасник гуситського руху, православний монах і святий.
Зробив багато для оборони й розбудови українського суспільства у складі Великого Князівства Литовського в XIV–XV ст.
На картині зображений момент благословення святим Феодосієм свого сина Василя. Поруч із Васильом зображені два онука Феодосія - Іван і Юрій.
Картина реалістично показує територію Києво-Печерської лаври, дійство відбувається під історичною липою, яка і зараз росте біля входу до Дальніх печер.
12. Картина "Створення Острозької Біблії. 1581 рік" Художник А. Орльонов.
Острозька Біблія – символ багатої української культури і вона з'явилася саме у місті Острозі на Волині. Переклад Святого письма українською мовою замовив русинський князь Костянтин-Василь Острозький, один з найбагатших людей Європи XVI-ого століття. Видати книгу на той час було настільки складно і дорого, що князь двічі відмовлявся від цієї ідеї. До нашого часу із першого 1,5-тисячного накладу Острозької Біблії вціліла хіба п'ята частина екземплярів – приблизно 260 книг, які знаходяться у 24 країнах світу. В Україні є всього 12 оригінальних примірників.
На картині Артура Орльонова зображено дванадцятеро персонажів, які роздивляються щойно видану Біблію або зайняті працею у майстерні. Навколо князя Костянтина-Василя Острозького зібралися першодрукар Іван Федорович з сином, архієпископ Діонісій Палеолог, перший ректор Острозької академії Герасим Смотрицький та дипломат Михайло Галабурда з Великого князівства Литовського.
Найдрібніші деталі на полотні відповідають історичним реаліям – балки на стелі, нахил дерев'яних сходів, обладнання друкарні, одяг персонажів.
28 липня в Україні традиційно відзначають день Хрещення України-Русі, віддаючи шану князеві Володимиру, який 988 року ініціював хрещення своїх підлеглих і своєї держави. Для українців це свято символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави.
Це - символ неподільності Українського народу і його єдності навколо ідеї сильної держави і віри.
Це - символ соборності усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва, єдності нашого державного і духовного начала.
Тому центральною фігурою картини є князь Володимир, який тримає хрест і маленьку дівчинку, що символізує Україну. Справа і зліва від князя розташувалися славетні українці, які служінням своїй землі, наближали часи створення незалежної держави.
Витоками державності України безумовно є часи заснування міста Києва (V сторіччя), що і підтверджує постать князя Кия, яку художник помістив у лівий кут картини.
За плечима відомих українців розташовані церкви найвпливовіших в Україні християнських конфесій. Освячує дійство БОЖА МАТІР зі святими Михайлом і Миколаєм. За ними можна побачити постаті українців, які в різні часи поклали своє життя заради свободи рідної землі.
2. Історія створення картини:
В вересні 2013 року на засіданні президії громадського об'єднання "Україна Славетна" , за головуванням Юрія Петровича Богуцького, академіка Національної академії мистецтв України, заслуженого діяча мистецтв України, професора, міністра культури і мистецтв України, було прийняте рішення відзначити тисячу років з дня, коли відійшов один з найвеличніших державних діячів України-Руси — князь київський Володимир Великий (15 липня 2015 року).
Відпрацювати ідею було доручено членам президії об'єднання історику М. Відейку і художнику баталісту А. Орльонову.
В жовтні 2014 року, на черговому засіданні, було прийнято рішення про створення історичної картини під робочою назвою "Хрещення України-Русі", затверджений перелік відомих українців і храмів, що будуть зображенні на полотні.
3. Картина "Кий із батьком приймають гунських послів. 450 рік.". Художник А. Орльонов
В березні 2009 року президія громадського об"єднання "Україна Славетна", під головуванням композитора, героя України Є. Станковича, прийняла рішення про створення історичних книг, картин, музичних творів, які висвітлювали би часи, які вважаються витоками української державності, а саме часи заснування сучасної столиці держави міста Києва.
Було узгоджено створення:
- другого тому української історичної енциклопедії "Україна: хронологія розвитку" (авторство-інститут археології Національної академії наук України);
- "Повісті про князя Кия" (авторство-доктор історичних наук М. Відейко);
- "Повісті про велике розселення слов'ян" (авторство-доктор історичних наук М. Відейко, кандидат історичних наук Н. Абашина);
- балета "Володар Борисфену" (музика Є Станковича);
- чотирьох історичних картин, які охоплюють часи заснування м. Києва (авторство- художник А. Орльонов, науковий консультант М. Відейко).
Першою, із чотирьох картин, стала робота " Кий із батьком приймають гунських послів. 450 рік."
Дійство, яке зображене на картині, відбувається в часи підготовки гунів на чолі із Аттілою до завойовницького походу на західну Європу. Посли від Аттіли прибули до слов'янського племені полян, яке на той час очолював батько Кия, із пропозицією приєднатися до походу.
Картина, на високому художньому рівні, професійно відображає побут слов'янського племені, військовий вишкіл, як слов'ян так і варварських племен, традиції того часу.
Час, коли відбувалися зображені події, відповідає науковим дослідженням та писемним джерелам, а саме, "Повісті минулих літ" — літописного зведення, складеного в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. Це одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам’ятка української мови.
4.Картина "Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують місто Київ. 482 рік." Художник А. Орльонов.
482 рік — офіційно прийнята дата заснування Києва полянським князем Києм, його братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь, згідно з легендою про заснування Києва.
Назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками головного міста України-Русі. Одна із цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість минулих літ».
"...Поляни ж жили в ті часи окремо й володарювали родами своїми... І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їх — Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею. І збудували вони городок на честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них в Києві є поляни й до сьогодні.... (Нестор Літописець).
Співпраця художника із групою науковців під керівництвом доктора історичних наук М. Відейка дала можливість із історичною точністю зобразити як традиції, зовнішній вигляд, обладунки, побут слов'янського племені так і само місце заснування міста на берегах річки Дніпро.
5. Картина “Князь Кий на прийомі у імператора Візантії Зенона. 484 рік”. Художник А. Орльонов.
У IV-VI сторіччях представники різних племен і народів прибували до столиці найбільшої і наймогутнішої держави світу — Візантії, укладаючи угоди з її володарями. Важливим епізодом із легендарного життя князя Кия стала його подорож до Константинополя, де він був прийнятий імператором, імовірно Зеноном.
Літопис "Повість минулих літ" повідомляє про наступне: " ...... Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: "На перевіз на Київ". Проте коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив" (Нестор Літописець).
Саме цю подію допомогає уявити робота художника.
Окрім зустрічаючих можновладців і мешканців Константинополя та князя Кия із почтом, на картині можна побачити будівлю імператорського палацу.
(Великий або Святий палац в Константинополі був головною резиденцією візантійських імператорів протягом 800 років, з 330 по 1081. Закладений Костянтином Великим між іподромом і Святою Софією, перебудований Юстиніаном і розширений Феофілом).
6. Картина “Князь Кий захищає фортецю Києвець на Дунаї. 487 рік”. Художник А. Орльонов.
Ті давні часи оповиті легендами. Однак непереборним є бажання знайти у давніх переказах відгомін історичних подій та спробувати собі їх уявити. Подібною спробою є це батальне полотно відомого художника Артура Орльонова, яке продовжує тему життя і справ легендарного засновника Києва — князя Кия. На цій картині відображені події стародавніх часів, які слідують із відомої згадки Нестора Літописця із "Повісті минулих літ":
«…А сей Кий княжив у роду своему i ходив до цесаря. Не знаемо, [щооправда, до якого], а тiльки про те вiдаемо, що велику честь, як ото розказують, прийняв вiн од [того] цесаря,- котрого я не знаю, [як не знаю] i при котрiм вiн цесарi приходив [туди]. А коли вiн вертався назад, [то] прийшов до Дунаю i вподобав мiсце, i поставив городок невеликий, i хотiв [тут] сiсти з родом своім. Та не дали йому тi, що жили поблизу. Так що й донинi називають дунайцi городище те — Киевець…»
Художнику, за допомогою наукових консультантів, вдалося передати події давно минулих часів. Реалістично виглядає відбудована слов"янами стародавня фортеця, яку візантійці спільно із дружиною князя Кия захищають від нападу воїнів варварського племені.
7.Картина "Княгиня Ольга із онуком Володимиром проводжає свого сина князя Святослава у військовий похід на в’ятичів. 964 рік". Художник А. Орльонов.
Картина створена в рамках діяльності загальнонаціонального проекту "Україна Славетна" за участі провідних вітчизняних істориків і була презентована 10 липня 2019 року у приміщенні "Українського історичного клубу".
Подія, що зображена на картині, відноситься до часів становлення великої слов'янської держави із центром у м. Києві.
От що про них каже українська історична енциклопедія "Україна: хронологія розвитку" том 2:
Приєднання в'ятичів
У 964 році князь Святослав Ігорович здійснив свій перший похід на землі слов'янського племені в'ятичів, які платили данину хозарам. В'ятичі заселяли лісисте межиріччя Оки і Волги. Пробувши в них усю зиму, Святослав домігся свого: вони перестали платити данину хозарам і підкорилися Києву.
Саме цим часом, у зв'язку з наступним походом супроти хозар, датується його легендарний вислів "Іду на Ви!".
Сама подія відбувалася на Подолі міста Києва.
8. Картина "Князь Данило Острозький у битві на Синіх Водах. 1362 рік". Художник А. Орльонов.
Битва на Синіх Водах — битва між литовсько-руським та татарськими військами, що відбулася 1362 року на річці Сині Води. Литовсько-руські сили очолював великий князь Ольгерд, а татарські — подільські хани Хаджибей, Кутлугбей і князь Дмитро. Битва, ймовірно, відбулася 24 вересня — 25 грудня на річці Сині Води, притоці Південного Бугу, в районі села Торговиця на Кіровоградщині. Під час бою литовсько-руські війська розбили татар. Завдяки перемозі Ольгерд розширив володіння Великого князівства Литовського, було звільнено Київ, Чернігівщину, Поділля і аж у бік Чорного моря. Ця перемога задовго до Куликовської битви 1380 року підірвала могутність Золотої Орди і поклала початок звільненню Русі від монголо-татарського панування.
На думку вчених, в битві взяв участь волинський князь Данило Острозький, який став родоначальником відомої династії українських князів.
9. Картина «Українські хоругви у Грюнвальдській битві 15 липня 1410 року» Художник А. Орльонов.
На картині відтворено один з епізодів битви, події, яка мала місце за кілька годин після її початку у центральній частині бойових позицій війська союзників.
У центрі, вгорі на пагорбі бачимо групу людей — це Владисла́в II Яга́йло , великий князь Литовський з почтом спостерігає за перебігом битви. Запекла битва почалася кілька годин тому, і поки що жодна із сторін не здобула переваги у смертельному протистоянні.
Перед нами — один із вирішальних епізодів бою під Грюнвальдом. В центрі картини на білому коні під жовто блакитним прапором зображений один із героїв битви, уродженець Галицької землі лицар Іванко Сушик.
Ця картина має велике історичне значення не тільки тому, що показує мужність наших земляків, а ще і тому, що під час битви вперше з'явилися прапори з кольорами, які стали офіційними на державному прапорі України.
10.Картина "З'їзд європейських монархів у Луцьку. 1429 рік" художник А. Орльонов.
Картина створена в процесі підготовки міжнародної конференції «Місія України у сучасному світі», за сприяння всеукраїнського громадського об'єднання «Славетна Україна» та державного університету "Острозька академія" (ректор І. Пасічник).
Вперше через багато століть після проведення з'їзду у м. Луцьк в Україні створена картина, яка наочно показує високе представництво на ньому володарів земель, які сьогодні входять до української держави.
На першому плані картини зображені представники князівських родів Волині, Поділля, Київщини, Сіверщини, старости галицької землі.
Саме розташування представників українських земель на картині показує їх бажання вже у XV сторіччі триматися разом і підтримувати дружні стосунки.
Картина, окрім художньої цінності, має для України безпосередньо історичне, ідеологічне та державотворче значення.
Довідка: З'їзд європейських монархів у Луцьку — дипломатична зустріч, яка відбулася у січні 1429 року Волині. Скликаний з відома та згоди короля угорського, німецького та чеського — імператора Священної Римської імперії Сигізмунда за ініціативою Великого князя литовського Вітовта з метою вирішення низки політичних та економічних питань Центрально-Східної Європи. Вітовт планував вирішити на ініційованому ним зібранні питання ліквідації османської загрози для Європи, гуситську проблему, та, принагідно, питання власної коронації в статусі короля Литви.
11. Картина "Благословення Феодосія Святого (князя Федора Острозького). Києво-Печерська лавра. 1443 рік." Художник А. Орльонов.
Федір Острозький, преподобний Феодосій (народився близько 1360 року - помер після 1437 року) — князь, військовий, державний, релігійний діяч Великого князівства Литовського. Намісник Луцького князівства, староста крем'янецький, кам'янецький, брацлавський, учасник гуситського руху, православний монах і святий.
Зробив багато для оборони й розбудови українського суспільства у складі Великого Князівства Литовського в XIV–XV ст.
На картині зображений момент благословення святим Феодосієм свого сина Василя. Поруч із Васильом зображені два онука Феодосія - Іван і Юрій.
Картина реалістично показує територію Києво-Печерської лаври, дійство відбувається під історичною липою, яка і зараз росте біля входу до Дальніх печер.
12. Картина "Створення Острозької Біблії. 1581 рік" Художник А. Орльонов.
Острозька Біблія – символ багатої української культури і вона з'явилася саме у місті Острозі на Волині. Переклад Святого письма українською мовою замовив русинський князь Костянтин-Василь Острозький, один з найбагатших людей Європи XVI-ого століття. Видати книгу на той час було настільки складно і дорого, що князь двічі відмовлявся від цієї ідеї. До нашого часу із першого 1,5-тисячного накладу Острозької Біблії вціліла хіба п'ята частина екземплярів – приблизно 260 книг, які знаходяться у 24 країнах світу. В Україні є всього 12 оригінальних примірників.
На картині Артура Орльонова зображено дванадцятеро персонажів, які роздивляються щойно видану Біблію або зайняті працею у майстерні. Навколо князя Костянтина-Василя Острозького зібралися першодрукар Іван Федорович з сином, архієпископ Діонісій Палеолог, перший ректор Острозької академії Герасим Смотрицький та дипломат Михайло Галабурда з Великого князівства Литовського.
Найдрібніші деталі на полотні відповідають історичним реаліям – балки на стелі, нахил дерев'яних сходів, обладнання друкарні, одяг персонажів.
